курсова 1

ЗВІТ З ПЕРЕВІРКИ НА ПЛАГІАТ
ЦЕЙ ЗВІТ ЗАСВІДЧУЄ, ЩО ПРИКРПЛЕНА РОБОТА
курсова 1.docx
БУЛА ПЕРЕВІРЕНА СЕРВІСОМ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ПЛАГІАТУ MY.PLAG.COM.UA І
МАЄ:
СХОЖІСТЬ
39%
РИЗИК ПЛАГІАТУ
100%
ПЕРЕФРАЗУВАННЯ
2%
НЕПРАВИЛЬНІ ЦИТУВАННЯ
0%
Назва файлу: курсова 1.docx
Файл перевірено: 2023-12-14
Звіт створено: 2023-12-14
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет романської філології і перекладу
Кафедра романської і новогрецької філології та перекладу
Допущено до захисту
«___»__________року
Завідувач кафедри
__________ Наталія ФІЛОНЕНКО
КУРСОВА РОБОТА
з перекладознавства на тему:
«Явище неології: шляхи утворення та класифікація неологізмів»
Студент(а)/(ки) групи ______
Спеціальність 035 Філологія
Спеціалізація 035.052 Романські мови і
літератури (переклад включно), перша –
італійська
Освітня програма Італійська мова і література,
друга іноземна мова, переклад (rep.knlu.edu.ua)
___________________________________
(ПІБ)
Науковий керівник:
____________________________________
(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ).
.
Чотирибальна шкала ________
Кількість балів ________
Оцінка ЄКТС ________
Члени комісії:
(підпис)
(прізвище та ініціали)
(підпис)
(прізвище та ініціали)
(підпис)
(прізвище та ініціали)
(rep.knlu.edu.ua)
ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ
3
ВСТУП
5
РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕОЛОГІЗМІВ
6
1.1 Загальне поняття та походження неологізму
6
1.2 Утворення неологізмів в італійській мові
9
1.3 Основні причини виникнення неологізмів
13
1.4 Особливості неологізмів в італійській мові
16
1.5 Розвиток досліджень неологізмів
19
Висновки до розділу (rep.knlu.edu.ua) 1
25
РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ ВИДИ КЛАСИФІКАЦІЇ НЕОЛОГІЗМІВ
26
2.1 Типологія неологізмів в італійській мові
26
2.2 Типологія неологізмів в українській мові
30
2.3 Розвиток нових напрямків в неології
33
Висновки до розділу 2
36
ВИСНОВКИ
37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
38
АНОТАЦІЯ
В сучасному світі вживання неологізмів щоденно набирає обертів. Аналіз
утворення неологізмів вказує на здатність мови адаптуватися до історичних,
культурних та інших змін в науково-технічних інноваціях. Основними
об’єктами курсової роботи є неологізми італійської та української мови.
Неологія як наука вивчає терміни і поняття швидкоплинного характеру (слова
які згодом не приживаються в мові) так і ті які згодом набувають
розповсюдження та активно вживаються в суспільстві. За рік в деяких мовах
потік неологізмів може досягати позначки в 10 тисяч слів. Саме неологізми
презентують практично весь інноваційний потенціал та новітні технології
сьогодення. (er.chdtu.edu.ua)
Основною метою дослідження характеристик і видів неологізмів в
італійській мові є виявлення загальних шляхів утворення та їх розвитку в
сучасному світі. Лексика італійської мови, як і інших романських мов, має своє
коріння в латинській мові. Внаслідок відносин та обміну з іншими культурами,
мовами, протягом століть, вона збагачувалась завдяки словам іноземного
походження. В епоху глобалізації та електронних мереж можливості для
контакту та спілкування різко зросли, пліч о пліч зі зростанням знань та
науковим прогресом в технологіях.
Мова — це організм, який постійно розвивається, але, враховуючи
комунікативні та експресивні потреби носіїв, вона ніколи не буде формально
завершеною. Самі носії є рушійною силою мови: вони використовують її щодня,
аж до того, що стають її фундаментальною частиною. «По правді кажучи, коли
ми на своїй мові, ми вдома, так само, як і коли ми у світі», тому що, як казали
Гердер і Гумбольдт: людина є істотою, мовною істотою (Лінге; 2008:63). .
Людина та мова — це дві внутрішньо взаємопов’язані сутності: ми залежимо
від мови для спілкування, а мова потребує носіїв, щоб вижити й увічнити себе.
Однак той, хто говорить, ніколи не знатиме всіх термінів, запропонованих
даною мовою, і остання ніколи не зможе надати своїм користувачам усі
адекватні засоби для повного вираження: саме тут вступає в дію мовна
творчість, також представлена новоутвореннями. і неологізми.
Сталі механізми, лексичні основи та афікси, доступні лінгвістичній
системі, дозволяють носіям створювати велику кількість нових термінів:
терміни випадкового вживання або слова, яким навіть судилося закріпити свою
присутність серед словникових статей. Ономатург, який карбує слова на свій
смак, даючи волю фантазії, звичайно, не може сподіватися, що співрозмовники
його зрозуміють - чисто вигадані слова іноді можуть бути незрозумілими. Ті ж,
хто спирається на систему морфологічних правил даної мови і на її основі
створює нові слова, можуть розраховувати на розуміння слухача; люди, які,
стикаючись із цими «новими плодами морфології», цими новоутвореними
словами, реагують розумінням терміну (з дуже оптимістичної точки зору
засвоюють його), зовсім не є чудотворцями. Вони, перш за все, просто оратори,
які мають достатньо хороші знання граматики, щоб вони могли застосовувати
правила в реальних і нових контекстах і по суті розуміти слова, яких вони
ніколи не зустрічали; крім того, ми можемо вважати мовців, які не відкидають
термін, якого вони ніколи не бачили або не могли знайти в будь-якому словнику,
менш обмеженими.
ВСТУП
Мовне питання в Україні стоїть надзвичайно гостро. Українську мову
проголошено державною, але за 13 років незалежності владні чинники не
спромоглися забезпечити відповідне її статусові функціонування. У державних
установах документація ведеться переважно українською, проте службовці
далеко не завжди говорять нею, не кажучи вже про бізнесовців, військовиків,
спортсменів, працівників багатьох інших сфер, де її використання й далі
залишається обмеженим.
Одним із елементів громадського життя, який активно реагує на суспільні
процеси й відзеркалює їх, є засоби масової інформації. Їх вплив дуже великий
на громадську свідомість. Здатність швидко й майже тотально охоплювати
найширші аудиторії дає їм змогу формувати суспільну думку, визначати духовні
цінності. Ось чому мова засобів масової інформації, а зокрема неологізми та їх
функціонування у ЗМІ, – важлива й актуальна проблема сучасних досліджень.
(referatss.com.ua)
Мета
курсової
роботи
полягає
у
вивченні
структурно-семантичних
особливостей неологізмів в розрізі італійської та української мови. Відповідно
до мети у курсовій роботі поставлені та підлягають розв’язанню такі завдання:
- з’ясувати загальні лінгвістичні характеристики неологізмів і визначити
загальні принципи класифікацій неологізмів в італійській мові;
- відокремити особливості утворення неологізмів в італійській мові;
- створити функціональну класифікацію та характеристики неологізмів
Об’єктом дослідження є неологізми в (ktppam.kpi.ua) італійській та українській
мові
Предмет –функціональні властивості неологізмів
РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕОЛОГІЗМІВ
1.1 Загальне поняття та походження неологізму.
Неологізм - це створення в мові нових словникових запасів, часто через
необхідність висловлювань з боку ораторів. Неологізми вживаються для
називання невідомих предметів, явищ, понять, якостей, властивостей і тощо.
Поява неологізмів зумовлена потребами часу, науковими відкриттями, змінами
суспільних відносин, еволюцією культури, лексичними запозиченнями. Крім
загальновживаних неологізмів, відомі також індивідуальні, авторські, творцями
яких, стають письменники. Згодом їх новотвори можуть перейти до активної
лексики. Дуже часто саме в спеціальних мовах відбувається неологічний процес,
як наслідок технічного та наукового прогресу. Механізми, за допомогою яких
відбувається цей процес збагачення мови, багато: словотворення (деривація,
композиція, абревіація), термінологізація, екзогенне поновлення (займи, зліпки)
та інші (напр. гібридні утворення, семантичне розширення, синтагматичні
утворення, конгломерати).
Приклади: високочолий (Т Шевченко), страдниця, мрія, осоння, чарівливий (М
Старицький), самосвідомість (І Нечуй-Левицький), провесна, промінь (Леся
Українка) та ін.[11,c.118]
Багато неологізмів швидко народжуються і вмирають, тому що при
створенні слова їх розповсюдження та використання не ведеться. Якщо ж
неологізм є результатом свідомого, обґрунтованого вибору більшості людей
(експертів, редакторів, термінологів, перекладачів), в майбутньому матиме
хороші шанси стати лексикалізованим і прижитися в мові.[7,3]
Завжди важко дати точне визначення неологізму, відрізнити його від тих
ефемерних творінь, пов’язаних із певним випадковим моментом або плодом
експериментального творіння (або, можливо, навіть виправданих певним
історичним чи культурним періодом), заснованих на правилах деривації.
Неологізми є важливим аспектом розвитку мови, оскільки вони
допомагають виражати нові ідеї, технології та культурні явища. Ці слова
зазвичай виникають у відповідь на зміни в суспільстві та потреби людей у
точному та чіткому мовленні.
Процес створення неологізмів:
1.
Походження від існуючих слів: Багато неологізмів виникають шляхом
зміни, скорочення або поєднання існуючих слів. Наприклад, слово «блог» є
скороченням від «веблог» (weblog).
2.
Запозичення: Інколи нові слова або вирази запозичуються з інших мов або
культур. Наприклад, слово «селфі» запозичено з англійської мови.
3.
Утворення за допомогою афіксів: Деякі неологізми створюються шляхом
додавання префіксів або суфіксів до існуючих слів. Наприклад, слово
«підсмажити»
утворено
додаванням
префіксу
«під-»
до
слова
(travelinstyle.com.ua) «смажити».
Нині ж, завдяки популярності закладів, що пропонують страви італійської
кухні, багато хто засвоїв італійську назву рукола на позначення «модного»
салатного компонента, так називаються навіть деякі заклади громадського
харчування. (eprints.cdu.edu.ua) Не менш показовим видається випадок із
назвами всесвітньо відомого італійського сиру, що має в нас зумовлену
історичними обставинами французьку назву пармезан (франц. parmesan ‒
власне ‘пармський’, є відповідником іт. parmigiano). Оскільки назване
українське слово давно стало раритетним, у супермаркетах уже нерідкісний
нині продукт виставляється нині під малозрозумілою (www.inmo.org.ua) й
орфографічно неточною транслітерованою назвою парміджіано, а в ресторанах
подається під спрощеною й комерційно некоректною назвою «Парма».
І ще про нові слова італійського походження в українській мові такі як піца,
спагеті, к’янті, еспресо або тірамісу (в дослівному перекладі ‘тягни мене нагору;
підніми. Українська мова і європейський лінгвокультурний контекст є загалом
мовно й культурологічно виправданими, оскільки позначають суто італійські за
походженням реалії, що стали надбанням матеріальної культури багатьох країн.
Такі поширені назви, як ла́те або навіть лате́ (тобто просто кава з молоком), має
в основі італійський композит caffelatte, буквально ‘кавомолоко’, проте в
українській назві ‒ мабуть, для зручності ‒ залишилася лише друга частина, що
означає просто ‘молоко’, до того ж більшість мовців вимовляє її на
французький кшталт, тобто з наголосом на другому ‒ останньому ‒ складі.
Отже, французьке за звучанням слово, що відбиває італійську назву молока,
стало позначати різновид української кави, поповнивши в такий спосіб
(www.inmo.org.ua) сім’ю неологізмів [1,c.131]
1.2 Утворення неологізму в італійській мові.
Французька форма neiologisme, яка має значення як «abitudine a usare parole
nuove», вперше задокументована в 1734 році, але вже в 1726 році був
опублікований «Dictionnaire néologique à l'usage des beaux esprits du siècle
(books.openedition.org) dell'abate» P.-F. Guyot Desfontaines, який містить першу
появу іменника Néologue («"neologo, chi usa parole nuove»). Ці та інші форми
тієї самої лексичної родини, включаючи неологію («неологія, створення
неологізмів»), мають переважаючу тенденцію в культурі 18 століття. Неологія
вважалась мистецтвом утворення нових слів, а також вживалась для
представлення розвитку ідей. Але в ті часи мало місце й вороже ставлення до
зловживання неологізмами, оскільки вони вважались марними лексичними
фантазіями. З французької мови, яка панувала на той час в Європі, уся словесна
констеляція поширилася в інші європейські культурні мови. Перша англійська
документація датується 1754 роком, тоді як поява в італійській мові терміну
неологізм знаходяться в двох томах Nouveau dictionnaire français-italien di F.
D'Alberti di Villanuova, pubblicati a Parigi e a Marsiglia rispettivamente negli anni
1771 e 1772 та в Saggio sopra la lingua italiana di (repozitorij.unipu.hr) M. Cesarotti
(1785).[2,c.8]
Протягом сімнадцятого століття l'Accademia della Crusca взяла на себе роль
оплоту в захисті чистоти італійської мови, але гарячі суперечки, що
розгорнулися проти надмірності та далекоглядної роботи деяких авторитетних
вчених, у тому числі кардинала Leopoldo de' Medici, L. Magalotti e F. Redi
сприяли пом'якшенню найбільш непримиренних позицій і перенаправленню
більшої уваги вживаній мові та новим голосам мистецтва, науки та техніки, про
що свідчить третє видання Vocabolario (1691). Однак у 17 столітті також
відбулося оновлення поетичного та літературного лексикону, яке виражалося
через
карбування
складних
і
похідних
форм,
неопублікованих
або
малопоширених, як у випадку з поетом G. Marino, а також образних слів або
"pellegrine", як це представляє E. Tesauro nel Cannocchiale (1654), який пропонує
ключ до розуміння концептуалізму та поетики Barocco.[2,c.9]
Зміна культурного клімату. Ознаки більш жвавої зміни культурного клімату
були зафіксовані протягом XVIII століття: його попередниками були натураліст
A. Vallisnieri та поліграфіст G.P. Bergantini, який втілював вирази іноземного
походження та нові науково-технічні терміни у своїх роботах, у гармонії з
багатою англо-французькою лексикографією та публікацією першої великої
енциклопедії сучасності Encyclopédie, ou Dictionnaire raisonné des sciences. , des
arts et des métiers (1751-1772), l'Encyclopédie, ou Dictionnaire raisonné des sciences,
des arts et des métiers (1751-1772), di D. Diderot e J.-B. d'Alembert. "La liceità del
neologismo è nel Settecento grandemente rafforzata; ragioni culturali e motivi sociali
concorrono a conferire alla neologia uno statuto teorico solidissimo" (Vitale 1984, p.
27).. Також Cesarotti, nel Saggio sulla filosofia delle lingue applicato alla lingua
italiana (archive.org) (edizione definitiva: Pisa 1800), він захищав лексичні
інновації як інструмент для вдосконалення та збагачення мов і помістив
міжнародну циркуляцію чужоземців у правильну історичну перспективу. У
цьому контексті відкритості та жвавості контактів між різними культурами G.
Leopardi писав: «Відмовлятися або витісняти нове слово або його нове значення
(яким би чужим чи варварським воно не було), коли наша мова не має
еквівалента, або не є точною - це не що інше як варварство і незаконність нової
ідеї та нової концепції людського духу» (Zibaldone di pensieri [2400], 18 apr.
1822).[3,c.18]
В міжнародному контексті поширення неокласичного руху італійське
дев’ятнадцяте століття характеризувалося явищем пуризму, який народився,
перш за все, як реакція на вплив французької мови та культури, в період
наполеонівської експансії. Об’єднання Італії збіглося з епохою глибокої
трансформації суспільства, коли народна освіта поступово поширювалась і
відчувалася потреба в національній мові, яка б замінила місцеві діалекти:
одвічне питання мови, яке раніше було зарезервовано для обмеженого кола
інтелектуалів.
Двадцяте століття почалося з унікальної та безпрецедентної роботи з точки
зору структури та концепції, Dizionario moderno (1905) романьського
письменника та журналіста A. Panzini, який мав ідею зібрати нові слова та
фрази, записані вперше. Про оновлення італійського лексикону було сказано
через публікацію семи видань, аж до восьмого, посмертно, за редакцією A.
Schiaffini e B. Migliorini в 1942 р.[2,c.14]
Особливість роботи B. Migliorini полягає в авторському ставленні до
лексичного новотвору. Кожна нова форма чи словосполучення розглядається з
інтересом і цікавістю, є можливість для коментарів і позначень.Il dizionario
panziniano є батьком серії репертуарів нових слів, зібраних в наші дні без
цензури, як свідчення мовних і соціальних змін. "Attraverso i neologismi, dunque,
si può leggere in filigrana la storia della società che usa la lingua" (Marazzini 1994, p.
506).
Після
довгої
паузи,
зумовленої
подіями
Другої
світової
війни,
лексикографічна діяльність відновила силу між кінцем 1950-х і початком 1960-х
років і розвивалася нова дисциплінарна та теоретична обізнаність. Метою
діяльності була можливість дати читачам контактувати з мовною дійсністю,
враховуючи не лише літературну мову, а й розмовну, мову газет та інших
засобів інформації.
Зростання інтересу до неологізмів. У другій половині ХХ століття це було
зумовлено
переважно
двома
чинниками:
стрімким
науково-технічним
прогресом, що зумовив безперервний пошук нових імен і поступове знищення
всіх перешкод, які раніше стояли на шляху численних форм міжнародного
зв’язку, аж до широкого розповсюдження телематичної мережі. Вже у 18
столітті, з формулюванням класифікацій і таксономій наукового знання, мови
науки і техніки черпали зі спільної спадщини класичних мов лексичні елементи,
придатні для побудови нових термінів. З безсумнівною перевагою була
можливість легко адаптуватися та інтегруватися в різні культурні мови таким
чином, щоб сприяти широкому та прозорому обігові наукової та технічної
термінології на міжнародному рівні. Щось подібне сталося, починаючи на кінці
20-го століття, з осмотичною та одночасною дифузією нових слів або виразів,
які різними способами адаптували або копіювали лексичні елементи
англійського чи англо-американського походження, особливо в галузі техніки,
економіки, великих глобальних подій, а також із посиланням на повсякденний
життєвий досвід, який має тенденцію ставати все більш і більш схожим усюди
на планеті.[5,c.7]
Найбільш вражаючий аспект нового лексичного утворення часто полягає
в початкових труднощах у розпізнаванні його як знайомого, майже так, ніби це
була зміна коду, який дозволяє тим, хто розмовляє однією мовою, спілкуватися
один з одним. З цієї причини цілком природно, що нові лексичні утворення
спочатку можуть здатися смішними або потворними, просто через відсутність
звички. Неприємне враження з часом зникає, і те, що могло здатися
дивовижним або смішним, поступово приймається, доки воно не стане
непомітним або природним, якщо не звичним. Diderot, ideatore dell'Encyclopédie,
вже помітив, що кожне нове слово викликає ефект здивування та дискомфорту у
вухах тих, хто його слухає. Але з часом цей дискомфорт буде пом’якшений,
оскільки доля неологізма пов’язана з його ефективністю і залежить насамперед
від реальної потреби називати предмети, поняття чи явища, які ще
невідомі.[5,c.11]
1.3 Основні причини виникнення неологізмів.
Неологізм— слово чи його окреме значення, що з ’явилося в мові на
сучасному етапі її розвитку і новизна якого усвідомлюється мовцями
(загальномовний неологізм) або було вжите тільки в якомусь акті мовлення,
тексті чи мові певного автора (стилістичний або індивідуально-авторський
неологізм). Неологізми в мові виникають із різних причин, зокрема таких:
(chtyvo.org.ua)
1) потреби людини давати назви новим предметам, явищам, поняттям,
(dspace.tnpu.edu.ua) якостям, властивостям, діям: флешка, драйвер, тюнінг,
ровер, бювет, технократія, мережевий маркетинг, девальвація, менеджер,
євроінтеграція, роумінг, антикризовий уряд.
2) потреби людини (chtyvo.org.ua) замінити назву реалії, яка існує в мові,
новою лексемою, точнішою, зручнішою для спілкування: комюніке ‘коротке
повідомлення про стан переговорного процесу’, пріоритет ‘перевага на
першість’, саміт ‘зустріч, переговори глав держав, урядів’;
3) бажання назвати образно той чи інший предмет, те чи інше явище,
поняття, якість, дію. Такі неологізми виконують у мові художньо-образну
функцію:
(dspace.tnpu.edu.ua)
попрофспілкувалися,
політпідкувалися,
затрояндити,
сніженя,
окандидатитися,
хмареня,
хмаренятко,
віршенятко, яблунятко, ластівенятко, шовковенятко, зоренятко, степенятко,
безвірно,
хмурно,
вимагач,
алхіміка,
країнята,
бжолята,
побіраннячко,
жайворінство, звечоріння, сумовиння, прапам’ять, дніпровість, солов’їність,
безприюття, повносилля, рукививертання, світлоспад, серцеокий, сонцетканий,
розвеснений, мудрочоле, червононеба, німопромовистий, яблунево цвітно тощо.
Нові лексеми з’являються в мові різними шляхами, зокрема:
1) внаслідок запозичення з інших мов: (dspace.tnpu.edu.ua) гідроген
‘водень’, оксисен ‘кисень’, моніторинг ‘спостереження’;
2) шляхом словотворення на базі рідної мови або іншомовних слів:
роздержавлення, кінословник, шумомір, шумоізоляція, гвинтокрил, дисковод,
відеотелефон, металочерепиця, антипіар, піаритися, масмедійний простір,
рейдерство.
Усі неологізми можна поділити на дві групи: загальномовні та авторські.
(chtyvo.org.ua) Загальномовні неологізми створюються для позначення нових
реалій. Вони можуть бути зрозумілі широкому колу людей і сприймаються
мовцями як нові лексичні одиниці. (lingvj.oa.edu.ua) Такі неологізми найбільше
піддаються змінам, їх очікує два шляхи розвитку. Якщо в суспільстві
закріплюється явище, а в мові відповідно позначення цього явища, то з часом ці
неологізми переходять до активного вжитку, в ядро мови. Наприклад, колись
неологізмами були лексеми телевізор, магнітофон, газова плита, універсам,
тролейбус, метро, таксі, трамвай, а зараз вони стали загальновживаними
словами. І навпаки, якщо явище зникає, то слово також вилучається з активного
вжитку й переходить у розряд застарілої лексики, до складу історизмів: непман,
стахановець, госпрозрахунок, перебудова. Утраті новизни в словах сприяють
преса, радіо, телебачення, які їх уперше і вводили в мовний контекст.
Загальномовні неологізми можна (194.44.152.155) поділити на:
1) лексичні неологізми — нові слова, утворені за наявними в мові
моделями, або запозичені з інших (194.44.152.155) мов, або семантичні кальки:
шоу, піар, спічрайтер, спонсор, аеробіка, євробачення, зоряні війни, блютуз,
органайзер, супермаркет;
2) семантичні неологізми — відомі в мові слова, що на сучасному етапі
функціонують з новим значенням. Вони виникають з появою нових значень у
раніше вживаних (194.44.152.155) словах: зелені (долари), зелені (захисники
природи), дерев’яні (неконвертовані гроші), Рух (політична організація),
перегони (виборча кампанія). (194.44.152.155)
У мові також є слова, які ніколи не переходять до (chtyvo.org.ua)
історизмів і дуже рідко — до загальновживаних, оскільки мають свого автора.
(chtyvo.org.ua) Авторські, або індивідуально-авторські, неологізми створюють
письменники і, як правило, такі лексеми за межами твору не функціонують,
тому вони ніколи не втрачають свою новизну. їх ще називають оказіоналізмами.
Найпродуктивніший засіб творення оказіональної лексики — словотворення,
що здійснюється за типовими моделями, які діють у мові. Багато таких
неологізмів у творах І. Драча, Л. Костенко, М. Вінграновського, В. Сосюри, О.
Гончара, П. Тичини та інших митців художнього слова, наприклад:
незрадливиця,
співаннячко,
куфайчатко,
ословленість,
бабусонечко,
вушкодерники, архімажорне, очуднена, просонцене, ніжносльозі, наборщиться
(І. Драч); віршівник, ластівочість, переджиття, безджерелля, стервожер,
ведмедило, усміхненолиці, звукопад, небозвідь, вітер-весновій (Д. Павличко);
тополята, підзор’я, холодило, пізноцвіт, (chtyvo.org.ua) многокрилля, небопадь,
хмаренятко
(М.
найсолов’їніша,
Вінграновський);
козачив,
вибрунькує,
безпричально,
сніжність,
трояндовірші,
хвиління,
сніжнотанно,
надкоштовне (С. Йовенко); сонцепад, передуми, півпричали, усепокора,
незглибимість,
справіковий,
відтеплюватись,
відвірилося,
відпраглося,
прилюбилось (В. Стус); передщастя, орліший, одісную, несуєтно, місяцьдармовис, сонцелет, божемилля (Л. Костенко); мільйоноокі, стоокий (В.
Симоненко); падіння-круж іння, сумовиннячко, зманкурт ілий, розвеснений,
пісенніш, лебедино, галопно, опівденно, впогодилось, стодзвонить
(А.
Мойсієнко). [11,c.119]
Природна
експресивність
оказіоналізмів
у
художній
літературі
поєднується з емоційно-експресивним забарвленням словотвірних афіксів, у
результаті чого нові слова набувають яскраво вираженого
емоційно-
експресивного забарвлення. Уведення в контекст такої лексики сприяє
вираженню авторської індивідуальності, що забезпечує емоційний вплив
художнього тексту на читача. (shron1.chtyvo.org.ua)
1.4 Особливості неологізмів в італійській мові.
Основні аспекти, які необхідно враховувати, щоб з упевненістю
встановити датування нового слова, різняться залежно від того, чи йдеться про
нові літературні утворення, нові терміни науки й техніки, нові значення вже
існуючих слів та діалекталізми.
Історик італійської мови Б. Мігліоріні (1896-1975) який наприклад
визначив авторський неологізм, на основі моделі вираження автора, оскільки це
слово «було придумано особою, відомою у певний час, у певному місці» але
певна атрибуція та датування вимагали б, навіть у цьому випадку, нескінченних
і водночас недосяжних перевірок і контролю всієї попередньої інформації. Такі
самі труднощі документування існують для змін у значенні та змін у
граматичній функції, а також для іноземних і діалекталізмів, для яких важко
точно визначити момент переходу в італійський лексикон. З іншого боку,
документація «початкового вживання» — рекомендована Мігліоріні для
виявлення перших свідчень нових слів або виразів, кандидатів на введення в
живий вжиток мови — є цінною підмогою для тих, хто складає словники, які
беруть на себе роль визнаного та спільного представлення лексикону мови.
Відбір який визначає виключення або введення нової форми в словники,
встановлює остаточне прийняття нового слова і, як наслідок, спричиняє втрату
його неологічного статусу.
Серед багатьох можливостей опису та класифікації різних типів
неологізмів, може бути корисним спиратися на процеси трансформації,
поєднання або зміни значення, які відбуваються у формуючих елементах.
Неологізми отримані шляхом derivazione, тобто ті, що походять від уже
існуючих слів, отримані шляхом зміни форми кожного слова окремо: шляхом
скорочення (тобто через скорочення слова: наприклад, короткометражний
замість короткометражного фільму); з додаванням affissi (префіксів, суфіксів),
шляхом адаптації з іншомовних слів (наприклад, deregulation, від англ.
deregulation); або, як diacronimi, шляхом транскрипції вимови окремих літер, які
складають acronimi (наприклад, essemmesse, від SMS, Служба коротких
повідомлень).
Неологізми за складом, ті, що виникають із комбінації двох або більше
існуючих лексичних одиниць, можуть бути отримані шляхом додавання
prefissoidi (як у cardiocentro) або suffissi (як у hydrogenoduct), які також
називаються confis, тобто лексичні елементи з незалежним значенням, які є
переважно культивовані, оскільки вони почерпнуті зі спадщини класичних мов.
Можливо зустріти неологізм утворений через еліпсис початково наявного
лексичного елемента або через скорочення слів, які їх складають, лише до
початкових літер, як у випадку абревіатур або акронімів (наприклад, ENAC,
Ente Nazionale per l'Aviazione Civile).
Коли віднімається частина одного чи кількох сполучних слів, виникає
явище, яке лінгвісти називають tamponamento, завдяки якому неологізм набуває
характеристик універсальної графічної форми. Особливим типом утворення є
абревіатура, отримана шляхом скорочення та злиття слів складеної одиниці
(наприклад, COAVISOC, Commissione di ricorso per la vigilanza e il controllo delle
società calcistiche professionistiche). Нарешті, може статися так, що відбувається
зміна граматичної властивості чи синтаксичної функції лексичної одиниці, що
породжує в цьому випадку явище transcategorizzazione (як у випадку з
технологічно просунутим іменником КПК, калькулятором або мобільним
телефоном, який знаходиться на долоні).
На семантичному рівні неологізм може походити від уже існуючих слів
через риторичні форми, такі як antonomasia (наприклад, calimero, той, хто
несправедливо є об’єктом малої уваги), metafora (gamba, партійний компонент,
який має фундаментальне значення для підтримки політичної коаліції),
metonimia (Eurotower, Європейський центральний банк у Франкфурті, від назви
його штаб-квартири), onomatopea (tic tac) або експресивного наголосу (giovane),
а також шляхом введення в загальний лексикон тих форм, відомих як
dialettalismi (fanagottone, від міланське fanigutùn, нероба) або forsterismi
(останній запозичений з іноземних мов, як у випадку книжкового магазину).
Також можна визначити лексичну одиницю, спеціалізуючи її родове значення в
конкретному контексті (це випадок bell, контейнер, схожий за формою на дзвін,
призначений для роздільного збору відходів). Серед неологізмів. семантика
також включає дуже особливий тип, лексичні кальки- вирази, які буквально
перекладають і відтворюють фрази іншомовного походження (наприклад,
creative finance, від англійського creative finance).[15, c.8]
1.5 Розвиток досліджень неологізмів.
Дослідження причин, різновидів і наслідків змін словникового складу
мови належить до найважливіших завдань мовознавства. Різні аспекти мовних
змін є предметом аналізу багатьох наукових праць. Мовознавці розглядають
низку окремих питань стосовно процесів неологізації: мовна номінація та
утворення семантичних неологізмів XX століття, розвиток словникового складу
англійської мови XX століття , французькі запозичення ХІХ століття в
англійській літературній мові , питання лінгвістичної семантики, семантичні
зміни в англійській мові в когнітивному аспекті, етимологія англійської мови в
історичному аспекті, розвиток словотвору сучасної англійської мови, зокрема
формування та функціонування нових словотворчих елементів. (www.kspu.edu)
Мова як суспільне явище постійно розвивається. Словниковий склад мови тісно
пов'язаний з історією, культурою і життям народу-носія. Будь-які зміни в
суспільстві відразу ж знаходять безпосереднє відображення в словниковому
складі його мови.
У самій лексиці відбуваються зміни різного плану:
 деякі слова застарівають, поступово виходять з ужитку і, врешті-решт,
зникають, або можуть залишатися в слововживанні в якості архаїзмів та
історизмів;
 з'являються нові слова. Вони або заповнюють лакуни в словниковому
складі, або витісняють інші, вже існуючі слова. У разі повного прийняття
мовною спільністю нові слова стають повноцінними елементами
словника. Однак деякі з них незабаром можуть знову вийти з вживання.
Подібні слова називають «метеорами»;
 значення окремих слів піддаються семантичним змінам. За допомогою
метафоричного переосмислення поряд з вже існуючими значеннями у
слова виникають нові, які розширюють його семантичну структуру [70]
Відповідно до нових потреб номінації та комунікації словниковий склад мови
постійно поповнюється новими словами. Рушійною силою розвитку і
вдосконалення лексики служить протиріччя між її можливостями в певний
момент часу і прагненням людей висловити свої думки і почуття адекватніше,
точніше і стилістично різноманітніше. (ir.nmu.org.ua) Слово знаходиться в стані
неологізму, поки люди відчувають в ньому новизну. Як тільки слово починає
активно вживатися, воно втрачає ознаку новизни, тобто поступово входить в
лексичну систему мови як загальновживане. Наприклад, зараз не можна
вважати неологізмами слова trouble shooter – уповноважений по залагодженню
конфліктів; character assassination – підрив репутації, злісний наклеп; educational
package – обов'язкова навчальна програма. Ці слова були новими для свого
історичного періоду, але не сприймаються носіями мови як нові в даний час. У
(core.ac.uk) різних мовах кожен рік з’являються десятки тисяч неологізмів.
Більшість з них мають «недовге» життя, але деякі закріплюються у мові надовго,
стають невід’ємною частиною мови. Вивченням питання неології займались
видатні вчені, дослідники, зокрема: А. Грищенко, І. Ющук, О. Тараненко, В.
Горпинич. Стилістичні функції неологізмів (core.ac.uk) досліджували І. Білодід,
А. Коваль, О. Пономарів, Л. Кравець. Неологізми української мови останніх
десятиліть, зокрема суспільно-політична лексика, вивчалися здебільшого в
плані загальних словотвірних, лексико-семантичних та стилістичних тенденцій
розвитку (А. Москаленко, І. Шашкін, К. (ir.nmu.org.ua) Ленець, О. Сербенська
та інші).
Стівен Ульман є професором романських мов в Оксфордському університеті. У
своїй книзі «Семантика: введення до науки значення» описав деякі фонетичні
фактори, які можуть бути помічені в деяких маргінальних елементах мови −
неологізми, топоніми, фактори запозичень – фонетична структура слова може
призвести до емоційних ефектів в два різні способи. (ir.nmu.org.ua)
Розвиток італійських досліджень неології (1950-2000 рр.)
Дослідження Мільоріні становлять центральне посилання для цілого покоління,
з якого виникають більш спеціалізовані дослідження. Між 1950 і 1980 роками
були створені словники неологізмів Messina (1983[1954]) і Vaccaro (1966; 1968),
серія неологічних репертуарів спеціальних мов, таких як Alfascio Grimaldi e
Marci (1971) для політичної сфери, Clain (1972), Rando (1987) і Scmid (1989)
англіцизми.
Від Dizionario Moderno (DM) Alfredo Panzini (у виданнях з 1905 по 1942 рр.) до
"Parole nuove" di Migliorini (які мали бути додатком до DM, з його третього
видання з 1942 по 1963 рр.), ці роботи є багатим внеском до еволюції сучасної
італійської мови. Сам Migliorini запропонував критерій «початкового вживання»
кількома роками раніше, щоб спробувати задокументувати нові слова, які мали
такі характеристики, щоб передбачити їх широке поширення в живому
вживанні мови і, отже, остаточне входження в лексичний репертуар італійської
мови. Adamo e Della Valle (2006; 2019, 8) підкреслюють оригінальний внесок
Panzini до лексичних інновацій: видання DM (восьме видання stuma 1942 року
редагований Schiaffini та Migliorini) проклали шлях до традиції вживання нових
слів і (ir.nmu.org.ua) теоретичних досліджень неології (Adamo e Della Valle 2019,
8).
Лише в 1960-х роках лексикографія звертає увагу на неологізми у
словниках, де присутні іншомовні слова та молодіжні жаргонізми, діалектні чи
технічні терміни, таким чином вставляючи неологізми до публікації. Широке
вживання неології ідентифіковано з соціолінгвістичної точки зору та визначено
як «neo-italiano», тобто італієць дев’яностих, на противагу післявоєнного
періоду або 1980-х років (див. Vassalli 1989; Lurati 1990).
Словник нових слів (Cortelazzo e Cardinale [1986] 1989) — це добре
задокументована та систематична колекція неологізмів яка увійшла в італійську
мову між 1960 і 1989 рр. Інші видання, опубліковані в цих роках є Il Dizionario
di Quarantotto (1987). Для королівського списку неологізмів, опублікованих з
1990-х рр. реконструйовано D'Achille (2012, 96).
Дослідження неології, проведені в Італії в останні роки, були зосереджені
на питання датування неологізмів і тривалості статусу неологізму, на
асиміляцію та ступені інтеграції в мову. Вони ідентифікують нові слова,
іншомовні слова, діалектні слова, нові значення існуючих слів, труднощі, зміни
граматичної категорії. Часто ускладнюється визначення датування неологізму,
це пояснюється розбіжністю між датою його лексикографічного народження та
датою в вживання і конкретних свідчень, особливо коли йдеться про певний
лексикон, пов’язаний з чітко визначеним періодом (D'Achille 1991).
Щоб знайти дату появи слова з типу неологізмів, дослідження має
подолати кілька перешкод. Це підкреслює D'Achille (2012, 23-26), що оратори
схильні датувати появу нових слів (ir.nmu.org.ua) задовго до їх фактичної появи,
покладаючись
виключно
на
їх
пам'ять.
Задокументовані
та
ретельні
дослідження повинні виправити це, не потрапляючи в протилежну пастку
повернутися до вживання старих слів. У цьому важливим є внесок такого
джерела, як преса. Важко узагальнити кількість досліджень, опублікованих з
італійської неології, часто присутніх у випусках журналів, таких як «Studi
linguistici italiani», «Lingua nostra», «La Crusca per voi», «Studi sulla lessicografia
italiana», «Italia & Beyond».
З 1990-х років до неології заново проявляється інтерес в Італії. На це
вказує, серед численних неологічних питань, кілька досліджень присвячених
тому, як вони виникають. Видання 1993 року у лексиці італійської мови Nicola
Zingarelli найбільше нових неологізмів (Frenguelli 2006, 122). Публікації
досліджень, присвячених неології на європейському рівні, не приносять ніякого
подальшого впливу на лексику в Італії. У цьому науковому контексті була
заснована Osservatorio neologico della lingua italiana (ONLI) у 1998 р. Мета цього
проекту полягає у створенні бази даних неологізмів, що походять з преси
(Adamo and Della Valle 2019, 10). L’ONLI мали на меті, зокрема, вивчити, яким
чином і в якому обсязі щоденна преса сприяла оновленню італійської мови,
збираючи інформацію Giovanni Nencioni, на початку 90-х сформулював ідею
справжньої постійної суміжної обсерваторії. Оновлена база неологізмів була
призначена до паперової публікації але було вирішено повернутись до
початкового використання Alfredo Panzini, а потім базу теоретизував Bruno
Migliorini (Migliorini 1950, 763).У цій базі даних пошук неологізмів і
новоутворень базується на аналізі головних національних і регіональних газет.
Виявлені таким чином неологізми зафіксовано в базі даних і упорядковано за
доменами (Osservatorio Neologico della Linguistica Italiana 2019). Кожне слово
аналізується з морфологічної точки зору, виділяються синтаксичні та
семантичні ознаки, що дозволяє ідентифікувати найбільш часті типології
сучасних неологізмів. Виявляють кількість інтернаціоналізмів, офіційні
іншомовні слова та запозичення, технічні та авторські слова. В ході досліджень
можна було виділити відсоток англіцизмів (10% у 2008 році до 20,11% у 2018
році). Питання англіцизмів викликало численні дослідження, присвячені їх
ідентифікації та аналізу походження (Giovanardi, Gualdo e Coco 2008 рік; Bombi
2015).Також представляють великий інтерес «Лінгвістичне консультування»
Accademia della Crusca (2022) та діяльність Gruppo incitante. Дані, зібрані ONLI
завдяки палкій діяльності Giovanni Adamo e Valeria Della Valle (2003a; 2003b;
2005; 2006; 2008a, 2008b; 2018; 2019; Адам 2020), послужили основою для серії
робіт з конкретною документацією італійської неології, яка народилася та
поширювалася в пресі. Також вдалось ретельно проаналізувати природу
неологозмів.
У другій половині двадцятого століття інтерес до неології пішов шляхом
«реєстрації», а не пуристичної цензури, для якої було складено багато видань
неологізмів, особливо в останні десятиліття: найбільш консолідовані критерії
компіляції включають лемматизацію слів, які тепер стають акліматизованими
або
такими,
що
мають
можливість
постійного
введення
в
мову,
супроводжуються атестаціями, спрямованими на документування року першої
появи терміну.
Таким чином асоціація Ass.I.Term починає свою широку діяльність.
Віддаючи перевагу як теоретичному характеру, так і прикладним моментам,
діяльність присвячена видам термінологічного характеру та різновидам слів
одномовних і багатомовних перекладачів та спеціалістів (Zanola 2010, 2017).
Діяльність не може ігнорувати теорію, так само як і кожен теоретичний аспект
повинен враховувати те що відбувається в реальності вживання спеціалізованих
неологізмів.
Асоціація
Ass.I.Term відіграє
роль
сприяння
науковим
і
професійним стосункам між фахівцями і перекладачами, сприяє збагаченню
наукової термінології та техніки італійської мови, щоб збирати та поширювати
інформацію та знання пов'язані з термінологією та навчанням. Через якийсь час
серед основних галузей дослідження включають неологію (Adamo and Della
Valle 2003; 2008), документацію (Guarasci and Folino 2013; «AIDAinformazioni»
2016), інституційну комунікацію (Vellutino e Zanola 2015), зв’язки між
термінами логіка та словники (Grimaldi and Zanola 2021), міжкультурність
(Grimaldi et al. 2022). Існує велика кількість термінологічних консультацій та
синхронізація для національних та міжнародних установ AIDAinformazioni[14,
c.128]
Висновки до розділу 1.
Лексика будь-якої (dspace.vnmu.edu.ua) мови постійно поповнюється
новими словами. Вони немов листя на деревах: старі «відлітають», а нові
«виростають». Міцнішають міжнародні зв’язки між країнами. Відбуваються
зміни в культурному житті. З’являються нові види спорту. Усе це знаходить
відображення в мові. Нові слова, або неологізми, виникають щогодини,
щохвилини, але не всі вони зберігаються в народній пам’яті та фіксуються у
довідниках. (elle.ua) Отже, новоутворені слова мають сприйматися як звичайне
мовне явище — вони є невід’ємною об’єктивною частиною мовної культури, а
їхній
правильний
(dspace.vnmu.edu.ua)
переклад
іншими
мовами
є
важливим
завданням.
РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ ВИДИ КЛАСИФІКАЦІЇ НЕОЛОГІЗМІВ
2.1 Типологія неологізмів в італійській мові.
Неологізм називається лексичним у разі створення нових лексем за
правилами, закладеними в мовну систему (наприклад chatting), і синтаксичним,
коли замість окремих слів використовується кілька фраз (наприклад user
interface). Неологізм визначається як семантичний, коли до вже існуючих слів
додаються нові значення: у цьому випадку значення залежить від того, як новий
знак вставляється в речення чи фразу. Його виробництво регулюють дві
фундаментальні процедури: спеціалізація та метафоризація. У першому
випадку лексична одиниця перевизначається шляхом «спеціалізації» її
загального значення в певному контексті (наприклад, обладнання для літаків); у
другому – нові значення пов’язуються з уже існуючими словами, вдаючись до
використання риторичних фігур антономазії, метафори, метонімії та ономатопеї.
Інші явища, які належать до сфери неології, - це лінгвістичні запозичення або
іноземні слова, кальки та утворення акронімів.
1.Neologismo semantic(Семантичний неологізм).
Семантичний неологізм визначається як уже вживаний термін, який може
набувати іншого значення. Перші приклади, які відразу спадають на думку:
Vocale: che cos’è una vocale?
La vocale è una lettera dell’alfabeto e nell’alfabeto italiano le vocali sono: A , E, I,
O,U.
Vocale з часом набуло іншого значення — голосового повідомлення. Як у
наступному реченні:
o
o
Il vocale può essere molto pratico e fa risparmiare tempo.
Ho ricevuto il tuo vocale.
Navigare: il verbo navigare invece, tradizionalmente indica l’effettuare un percorso
in acqua, proprio come fanno le imbarcazioni.
З рештою, ось що сталося.
o
Sei impegnato? No, mi sto rilassando navigando un po’ in rete.
(ilazed.com)
Зрозуміло, що наведені тут слова не єдині, адже їх нескінченна кількість.
Наприклад chiocciola, gelato чи дієслово tamponare.
2. Neologismo lessicale(Лексичний неологізм)
Лексичний неологізм — це новостворене слово, яке не походить від уже
існуючих слів або від їх модифікації. На практиці лексичні неологізми – це
(ir.nmu.org.ua) абсолютно нові слова, створені з нуля з метою заповнення
мовної порожнечі за допомогою правил мови, до якої вони належать.
Наприклад: può essere fatto con il termine configlio, per indicare il figlio del
partner. Configlio è una parola proposta dal Presidente onorario dell’Accademia
della crusca Sabatini in analogia ad altri gradi di parentela acquisiti da tempo, come
compare, consuocero.
3. Neologismo (ilazed.com) sintattico(Синтаксичний неологізм)
Синтаксичний неологізм складається з кількох слів, які в результаті
поєднуються одне з одним, утворюючи кристалізовані форми. Наприклад:
Lotta di classe: concetto che mette in evidenza la contrapposizione tra le classi
lavoratrici e quella dei capitalisti.
Interfaccia utente: che fa riferimento a ciò che si interpone tra l’utente (ilazed.com)
e la macchina e che gli consente di interagire.
4. Forestierismo (ilazed.com)
Інший тип неологізму який називається іноземністю або запозиченням, тому що
деякі слова або цілі фрази запозичені з іноземної мови і вживаються в мові
Nell’articolo
Parole straniere con accento italiano: sì o no? (ilazed.com)
Ніхто не задається питанням, що таке un computer, ніхто не здивується, якщо ми
запитаємо його: " Quest’anno vai in vacanza nel tuo chalet?" або «Ti va di bere
qualcosa al bar?» (ilazed.com)
Коротше кажучи, є іноземні слова, які настільки широко прийняті, зрозумілі та
вживаються італійцями, що тепер вони є невід’ємною частиною італійської
мови.
5. Neologismi derivati da settori specifici
Щодня народжуються нові слова, деякі з них точно не приживаються, а інші
відразу стають популярними. З моєї точки зору, є два сектори, які є найбільш
прибутковими з цієї точки зору: політика (в тому числі завдяки роботі
журналістів) і технології. У політичному світі часто з’являються персонажі,
настільки важливі чи ексцентричні, що вони породжують неологізми:
Berlusconismo o Trumpismo – лише деякі приклади.
Ще один термін, який вийшов на передній план у політичному світі, —
pentastellato, і він відноситься до експоненти або характеристики, що
відноситься до руху 5 зірок.
Однак існує незліченна кількість неологізмів із технологічного сектора та
соціальних мереж. Наприклад:
 Emoticon: ossia le “faccine” stilizzate, che esprimono la particolare emozione
dell’autore del messaggio,
oppure

Selfie: la foto scattata da soli con uno smartphone da pubblicare su qualche
social network. (ilazed.com)
На додаток до цих слів, які зараз стали звичайними, неологізми виникають із
використання самих соціальних мереж. Наприклад:
 Twittare: pubblicare i propri post sull’omonima piattaforma Twitter.

Whatsappare: Trasmettere e scambiarsi messaggi, foto, video, chiamate e
messaggi
vocali,
servendosi
proprio
dell’applicazione
WhatsApp.[10]
(ilazed.com)
Всі мови гнучкі та відкриті до змін, а неологізми є результатом цієї
еволюції. Перелічені в цьому розділі лише деякі приклади нових слів, які тепер
стали частиною італійської мови. Зрозуміло, що цей список можна легко
продовжити, оскільки все постійно змінюється і це також впливає на
повсякденну мову. Використання вже наявних у мові (ir.nmu.org.ua) елементів і
дотримання правил формування є необхідною, але недостатньою передумовою
для забезпечення вкорінення використовуваного неологізму. Ми часто стаємо
свідками появи абсолютно ефемерних нових слів, пов’язаних із певним
продуктом, успішною рекламною кампанією, але обмежених у часі, а отже,
нездатних змусити нові слова проникнути в поточну комунікацію: хтось згадає
гучну рекламну кампанію відомого автомобіля визначеного як комфортний,
економний, і ці прикметники зі способом утворення за допомогою суфікса oso/a того самого типу любовний, відомий, престижний тощо на певний період
увійшли в спільну мову, але й досить швидко її залишили; більш свіжим
аналогічним випадком можна вважати рекламу іншої марки автомобіля, в якій
слова macedonia sigile (що означає «безпечний і спритний»), semplogica
(«простий
і
технологічний»),
modtro
(«сучасний
і
ретро»),
emotic
( «захоплюючий і практичний»), схоже, чекає така ж доля, навіть якщо метод
навчання можна було б повторно використати в інших рекламних трюках.[10]
2.2 Типологія неологізмів в українській мові.
З урахуванням способу утворення є такі типи неологізмів:
1. Фонологічні – це унікальні конфігурації, які утворюються з окремих звуків.
Вони володіють найвищим ступенем конотації новизни і відносяться до
сильних неологізмів через незвичайність форм. Ця група лексики за своїми
семантичними, словотвірними та граматичними особливостями відрізняється
від номінативних слів мови. Їх називають «штучними» або «вигаданими». вони
(rep.knlu.edu.ua) мають постійний звуковий склад, який відповідає основним
законам звукосполучення конкретної мови і вмотивоване цим складом значення.
До групи фонологічних неологізмів, слідом за в.І. Заботкіною, ми умовно
відносимо нові слова, створені від вигуків, наприклад: zizz (британський сленг,
що означає короткий сон, є імітацією звуків людини, що спить, часто
передається у коміксах трьома літерами zzz). Ще одним прикладом є слово sisboombah (американський сленг, що означає спортивні видовища, особливо
футбол, і відтворює склади, які часто використовують школярі для підтримки
гравців на полі).
2. Запозичення. Серед запозичень виділяються варваризми – слова, що мають
синоніми в мові-реципієнті, і ксенізми – слова, що позначають явища і об’єкти,
які існують тільки в країні-джерелі і відсутні в мові-реципієнті. Для варваризмів
і ксенізмів характерні невластиві англійській фонотактиці конфігурації звуків,
нетипове морфологічне членування і відсутність мотивації. наприклад,
безпосереднє запозичення з арабської мови fatwa або fatwah є «сильним
неологізмом» і позначає «засуджувати до смерті». Останнім часом кількість
зовнішніх запозичень скоротилась. Що ж стосується сфери Інтернет, то тут
англійська мова є, мабуть, єдиним донором для інших мов. Запозичення не
тільки
збагачують
словниковий
склад
новими
одиницями
і
лексико-
семантичними варіантами, але й спричинюють формування в макросистемі
англійської мови нових словотвірних елементів і моделей, зародження нових
механізмів і засобів семантичного розвитку. триває процес поповнення лексики
і фразеології британського
варіанта значною кількістю американізмів.
наприклад, американізм drug-czar через кілька днів після своєї появи в 1988
році почав функціонувати в британських джерелах разом із своїм похідним drug
czardom (drug tsardom). У 1997 році у великобританії також було введено посаду
«царя» – керівника департаменту боротьби з наркотиками. тим самим цей
американізм став необхідним і для «внутрішніх» потреб носіїв британського
варіанту, проте він увійшов у формі drugs czar (drugs tsar), тобто американський
морфологічний варіант було замінено на британський (Coleman J. The Life of
Slang. Oxford: Oxford University Press, 2012. 368 p)
3. Третя група неологізмів – морфологічні новоутворення як комбінації з
конвенціонально закріплених у мовній системі елементів, що є результатом дії
різних регулярних словотвірних процесів. Для морфологічних неологізмів
характерна абсолютна структура та формальна новизна, оскільки вони є
унікальними звукосполученнями і сприймаються як нероздільні, непохідні,
невмотивовані одиниці.
4. Семантичні неологізми володіють різним ступенем «неологічної сили».
Лексичні неологізми (словотвірні та запозичені) – це нові слова, утворені на
базі наявних слів і елементів (складні, афіксальні похідні, абревіатурні
утворення усіх видів тощо) або запозичені з інших мов. До лексичних
неологізмів відносяться новостворені на матеріалі рідної мови в повній
відповідності з наявними в мові словотвірними моделями (рідше запозичені)
слова або словосполучення, що позначають нові, раніше невідомі, неіснуючі
поняття, предмети галузі науки, рід занять, нові рофесії тощо [8, c. 201].
Лексичні неологізми з’являються в мові зазвичай слідом за появою нових реалій
для задоволення потреб у позначенні нових речей і понять [2, c. 80].
Висновки та перспективи подальших досліджень. таким чином, в основі
класифікації неологізмів можуть бути різні ознаки. За ознакою мовної одиниці
неологізми діляться на: неолексеми, неофраземи і неосемеми. За ступенем
новизни новоутворення діляться на абсолютні та відносні, за видом
позначуваної реалії позначають: нову, стару реалію. За способом утворення
неологізми діляться на: запозичені, словотвірні та семантичні. Перспективним у
подальших пошуках є дослідження неологізмів в англомовному рекламному
дискурсі. (dspace.tnpu.edu.ua)
2.3 Розвиток нових напрямків в неології.
Картина світу як сукупність уявлень про довкілля розкривається через
мовну структуру, зокрема лексико-семантичну систему мовних одиниць.
(docplayer.net) Сьогодні постає потреба вивчати способи творення та
функціонування неологізмів у сучасному мінливому світі. Актуальність
дослідження полягає в необхідності дослідження неологізмів як способу
відображення зміни орієнтирів та цінностей людства, що відбивається у мовній
картині (ktmpp.ipf.npu.edu.ua) світу конкретної нації, окрім того розвідок,
присвячених відповідному питанню, у сучасній лінгвістиці недостатньо, що й
зумовлює потребу появи відповідних досліджень. Окрім того, вивчення
неологізмів дає можливість виявити зміни та тенденції в подальшому розвитку
словотворчої системи тієї чи іншої мови, а також виявити (ktmpp.ipf.npu.edu.ua)
динаміку світосприйняття людства та зміну стереотипів, цінностей та культурно
значущої інформації.
Дослідження в галузі неології охоплюють чимало питань з метою
тлумачення поняття «неологізм», процес виникнення нових слів, а також зміни,
які новітня лексика вносить у розвиток мови. (ojs.ukrlogos.in.ua) Більшість
наукових робіт і досліджень українських і закордонних вчених ґрунтуються на
класичному у сфері неології підході – структурно-семантичному. Вивчення
неологізмів, використовуючи цей підхід, дає можливість описувати нові факти і
явища мови, способи творення й особливості вживання, досліджувати їх
структуру та семантику, класифікувати нові слова, а також вивчати їх вплив на
мову і зміни, що вони зумовлюють. Слід зазначити, що останнім часом у
лінгвістиці з’явився новий підхід у дослідженні неологізмів – когнітивний.
Характеризуючи головні особливості цього методу, можна помітити, що він
пояснює появу нових слів у мові активною пізнавальною діяльністю людини,
переосмисленням відомих фактів і явищ, продукуванням нових об’єктів та ідей
і необхідністю їх найменування. Когнітивний підхід в своїх роботах розвиває С.
Шатілов.
Він
запропонував
комунікативно-когнітивну
та
культурно-
країнознавчу концепцію викладання іноземних мов. Виходячи з цього, можна
використовувати комунікативний підхід під час вивчення сучасної лексики
іноземної мови. Актуальність цього методу невпинно зростає, адже проблема
вивчення та розуміння іноземної мови розглядається не тільки як навчання
лише лінгвістичних знань, але і як візуалізація знань про світ, спираюсь на її
мову. Опановуючи іноземну мову, ми водночас засвоюємо властивий
відповідному народу образ світу, інше бачення світу через призму національної
культури
за
допомогою
лише
мови.
(elar.khmnu.edu.ua)
Лопатін
В.В.
Народження слова. Неологізми освіти. М.: Наука, 1973. 152 с. На думку С.
Шатілова, основне завдання при вивченні іноземної мови в когнітивному
аспекті полягає в тому, щоб навчитися здійснювати орієнтування так, як це
робить носій мови. Третім, не менш важливим підходом до вивчення
неологізмів, є функціональний підхід. На сьогодні щодня з’являється велика
кількість
новоутворень,
тому
вивчення
їх
функціональності
та
(elar.khmnu.edu.ua) доцільності використання у мовленні стає одним із головних
завдань сучасних лінгвістів. Дослідження нової лексики з точки зору
функціонального підходу передбачає аналіз способів утворення неологізмів,
виявлення внутрішніх закономірностей, за якими здійснюється вибір та
адекватне вживання тої чи іншої лексичної
одиниці у конкретному
комунікативному акті.[13, (elar.khnu.km.ua) c.39]
Після 2000 року словниковий запас італійської мови поповнився багатьма
новими словами. Вони походять з різних світів, оскільки мова розвивається та
адаптується відповідно до змін у суспільстві.
Приклади італійських неологізмів:
1) Friendzonizzazione = відмова від коханця та відмова від нього в рамках
простих дружніх стосунків, оскільки ви не поділяєте однакові почуття.
2) Blast = у світі соціальних мереж відповідати комусь різко, нападати на нього,
знущатися з нього або спочатку змусити його замовкнути за те, що він сказав
щось дурне, зазвичай з позиції передбачуваної інтелектуальної переваги.
3) Dissare = у репі набір образ і образ у тексті пісні, спрямованих на іншу
конкретну тему. Воно походить від англійського слова «disrespecting».
4) Bang = бути зайнятим, навіть непродуктивним, у спробі отримати певний
результат. Don't feel like + ІНФІНІТИВ: не хочеться робити щось нудне чи
складне. Його прославив італійський співак Il Pagante.
Неологізми народжені під час COVID-19:
1) Tamponare = пройти мазок, тобто тест на наявність вірусу в організмі.
3) DAD = онлайн-метод навчання, а отже, не особисто. Він поширився в Італії
після закриття шкіл у березні 2020 року через пандемію COVID-19.
Інші неологізми в італійській лексиці:
1) Badante = особа без спеціальних сертифікатів, відповідальна за нагляд за
людьми похилого віку або несамодостатніми людьми.
2) Brassere = позика, адаптована з французької (brasser), означає виробництво
пива, особливо кустарне пиво.
6) Docciarsi = прийняти душ.
8) Dressare = від французького дієслова dresser, розташувати страву на тарілці у
приємний спосіб, приділяючи пильну увагу її презентації.
11) Freezare = адаптація з англійської to freeze «заморозити», італійською мовою
це використовується для позначення дії тимчасового призупинення облікового
запису або електронного пристрою.
13) Impigiamarsi = одягни піжаму.[8]
Висновки до розділу 2.
Не існує встановленої процедури карбування та поширення нових слів. У
будь-якому випадку, існують умови, які сприяють одним утворенням, а не
іншим, і існують певні підтвердження, такі як письмові засвідчення та запис
нових статей у словниках, щоб перевірити фактичне придбання слова в
загальному лексичному репертуарі. Сам факт нових лексичних надходжень у
мову є, без сумніву є ознакою її розвитку. У розвинених мовах кількість
засвоєних упродовж одного тільки року неологізмів досягає десятків тисяч. До
90% сучасних неологізмів (elibrary.kubg.edu.ua) –терміни.
Теоретичне значення дослідження неологізмів дає можливість виявити
основні способи збагачення словникового складу мови та виявити тенденції у
розвитку лексики, які найбільш характерні для української, англійської та
німецької мови на сучасному етапі їх розвитку. (core.ac.uk)
ВИСНОВКИ
Саме поняття «неологізм» отримує різнобічну інтерпретацію, унаслідок
чого може розглядатися то як мовна (лексична) одиниця, то як мовна
(стилістична,
оказіональна,
(www.philol.vernadskyjournals.in.ua)
індивідуально-авторська)
Мова
як
динамічна
одиниця.
система
характеризується здатністю до постійного вдосконалення й регулярного
збагачення, водночас відрізняючись від вимерлих мов. (dspace.tnpu.edu.ua) У
працях із неології існує безліч різних визначень терміна «неологізм», і,
ймовірно, із цієї причини це поняття інтерпретується, а також класифікується
по-різному. (www.philol.vernadskyjournals.in.ua)
Саме повномасштабний напад Росії на нашу державу спровокував
справжню хвилю словотворення. Українці не лише створили нові слова, а й
надали нові значення звичним. Окремі неологізми вже навіть внесли до
іноземних словників. Зараз українці творять як нові слова, так і надають старим
нового значення. При цьому не всі неологізми цензурні. Що цікаво: з'являються
не лише нові слова, а й цілі фрази. До прикладу, "Доброго вечора, ми з
України!". Також бачимо, що велич української нації відображається і у її мові.
Українці, як ніхто, можуть "наволонтерити" все – тобто знайти щось потрібне,
навіть з-під землі дістати. Що вже казати, що за свою країну вони
"відукраїнять" – дадуть жорстку відповідь на невиправдані дії.
Дослідження неологізмів як і саме явище виникнення нових слів показує
що будь-яка мова, на постійній основі, в залежності від зовнішніх і внутрішніх
факторів які впливають на країну, збагвчується щоденно. І тому саме існування
неології буде постійним.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. В. П. Пономаренко. Іншомовні неологізми в сучасному українському
мовленні: соціокультурні виміри (www.inmo.org.ua)
2.
GIOVANNI
ADAMO
VALERIA
DELLA
VALLE
“OSSERVATORIO
NEOLOGICO DELLA LINGUA ITALIANA” LESSICO E PAROLE NUOVE
DELL’ITALIANO. (rep.knlu.edu.ua) pp.1- 33
3. Massimo, La percezione dei neologismi tra vecchi e nuovi media, in Gli
italiani e la lingua, a cura di Franco Lopiparo e Giovanni Ruffino, Palermo,
Sellerio 2005, pp. (123dok.org) 165-181
4. VADEMECUM DI NEOLOGIA TERMINOLOGICA pp 7-12
5. Giovanni Adamo Valeria Della VallenOrigine del termine, Enciclopedia Italiana VII Appendice (2007))
6.https://www.researchgate.net/publication/342317477_NEOLOGISMI_E_FORESTI
ERISMI_NELL%27ITALIANO_COME_RIFLESSO_DEI_CAMBIAMENTI_SOCI
ALI
7. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/2653/1/O_Glazova_MD_10_IPPO.pdf
8. https://learnamo.com/neologismi-italiani/
9. https://www.treccani.it/enciclopedia/neologismi_%28La-grammatica-italiana%29/
10. https://ilazed.com/2021/07/09/vari-tipi-di-neologismi-learn-italian/
11.
СУЧАСНА
УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРНА
МОВА,
КИЇВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ А в т о р и — викладачі кафедри сучасної української
мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка: доктори філологічних наук: А.К. Мойсієнко, завідувач кафедри, про
фесор (кер. авт. кол., вступ); Ю.Л. Мосенкіс, доцент (Лексикологія: § 17);
кандидати філологічних наук, доценти: О.В. Бас-Кононенко (Фонетика: § 9, 16);
В.В. Бондаренко (Фонетика: § 10, 17); О.А. Гапченко (Лексикологія: § 1—16);
Л.О. Кравченко (Лексикологія: § 18—20, 23—25); О.М. Мацько (Фразеологія);
Н.П. Плющ (Фонетика: § 1—8, 17—18); О.М. Сидоренко (Лексикологія
(shron1.chtyvo.org.ua): (shron1.chtyvo.org.ua) § 21—22, 26; Лексикографія)
12. https://accademiadellacrusca.it/it/consulenza/neologismi-nascita-e-diffusione-dinuove-parole/216
13.
38ISSN
2409-1154
Науковий
вісник
Міжнародного
гуманітарного
університету. Сер.: Філологія. 2018 № 33 (dspace.tnpu.edu.ua) том2
14. pag. 125-136 (luglio-dicembre 2022) Neologia e terminologia: percorsi italiani
Maria Teresa Zanola*
15. S. Scotti Morgana, Le parole nuove, Bologna 1981.